📅 Data publikacji: 29.05.2025
У 2028 році команда професора Анни Малевської з Медичного університету в Лодзі започаткувала проєкт PharmaPrint — амбітну ініціативу з використання 3D-друку для створення персоналізованих медикаментів. Традиційні таблетки та капсули мали фіксовані дози й профілі вивільнення, що обмежувало можливість індивідуалізації лікування з урахуванням віку, маси тіла, метаболізму та генетичних поліморфізмів пацієнта.
Команда розробила PharmExt-1 — принтер із двома екструдерами: один для фармацевтичних порошків, інший для гідрогелевого сполучного на основі PVA. Перші прототипи включали таблетки подвійного вивільнення: 200 мг ібупрофену для миттєвого ефекту й 400 мг напроксену для пролонгованого. In vitro тестування розчинності в імітованому шлунковому та кишковому середовищах показало 70% вивільнення дози за першу годину та решту 30% протягом наступних шести годин, строго дотримуючись терапевтичних вікон.
Паралельно дослідники створили персоналізовані адреналінові імпланти: з урахуванням фармакогеноміки, параметри друку адаптували дозування та швидкість вивільнення адреналіну для пацієнтів із вродженими вадами серця. Налаштовані таблетки забезпечували постійне вивільнення 1,0 мкг адреналіну на хвилину — раніше досяжне лише через інфузії, довівши, що 3D-друк може замінити ін’єкційні форми в деяких випадках.
Професор Малевська підсумувала Частину 1: «PharmaPrint знаменує нову еру точної фармації — дозування й профілі вивільнення, адаптовані під кожного пацієнта, за межами можливостей традиційного виробництва». 🌟
У 2029 році в Університетській лікарні Кракова відкрили пілотну аптеку з принтерами PharmaPrint-Clinic. Онкологи друкували індивідуальні хіміотерапевтичні препарати, наприклад таблетки капецитабіну з контрольованим вивільненням, мінімізуючи токсичний вплив на здорові тканини та зберігаючи ефективність лікування.
Європейське агентство з лікарських засобів (EMA) видало керівні принципи GMP для друкованої фармації, вимагаючи валідації процесу друку, відстеження партій API до серійного номера кожної таблетки та цифрового архівування параметрів друку (температури екструдера, тиску, товщини шару) за стандартом ISO 17511.
Клінічне дослідження за участю 200 пацієнтів із діабетом типу 2 продемонструвало, що надруковані таблетки метформіну з профілем вивільнення, синхронізованим із моніторингом глюкози в реальному часі, покращили стабільність глікемії на 15% і знизили ризик нічної гіпоглікемії порівняно зі стандартним лікуванням.
До середини 2029 року Міністерство охорони здоров’я Польщі оголосило про плани створення національного реєстру друкованих препаратів для забезпечення безпеки та контролю. Фармацевти отримали нові компетенції, стаючи операторами фармацевтичного 3D-друку. 💊
У третій фазі досліджень зосередилися на багатошарових конструкціях, наприклад таблетках із біологічними носіями мРНК у ліпідних наночастинках. Після перших доклінічних випробувань імуногенність підвищилася на 20% порівняно з традиційними ін’єкціями.
Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) та Міжнародна рада з гармонізації (ICH) розпочали роботу над уніфікованими правилами для друкованих ліків, включаючи питання інтелектуальної власності, відповідальність за помилки друку та сертифікацію місць виробництва як фармацевтичних цехів.
NASA планує впровадити 3D-друк лікарських засобів у космічних місіях, де доставка традиційними шляхами неможлива. Астронавти зможуть друкувати таблетки для регенерації м’язів і шкіри, мінімізуючи масу вантажу. 🚀
Професор Малевська завершила: «Фармацевтика з принтера — це нова ера догляду: персоналізована, локальна та чутлива до потреб кожного організму». 🌟